МЕДИТАЦІЯ ЯК ПСИХОЛОГІЧНА ПРАКТИКА РОБОТИ З ДУХОМ
Сергій Русланович Скляренко
Наукові перспективи June 1, 2023 DOI: 10.52058/2708-7530-2023-5(35)-872-882 (opens in new tab)
Study at a glance
AI-extracted from the abstract| Characteristics | Theoretical or philosophical paper Peer reviewed |
|---|---|
| Key points | Argues that meditation is an intense, penetrating form of reflection in which attention is either concentrated on a single object or fully dispersed, suspending perception and thinking. Contends that spiritual wisdom is universal across religious traditions but accumulates doctrines and dogmas over transmission, and that "mindfulness" is the most widespread contemporary spiritual practice. Concludes that meditation practice substantially increases a person's emotional resilience. |
Abstract
МЕДИТАЦІЯ ЯК ПСИХОЛОГІЧНА ПРАКТИКА РОБОТИ З ДУХОМАнотація.У статті здійснено теоретичний розгляд медитації як психологічної практики роботи з духом.Визначено, що медитаціяце інтенсивний, проникаючий у глибини психіки роздум, занурення в предмет, ідею, процес, який досягається шляхом зосередженості на одному об'єкті й усуненні всіх факторів (зовнішніх і внутрішніх), що розсіюють увагу.Медитація являє собою стан, у якому досягається найвищий ступінь концентрації уваги на певному об'єкті, або ж навпакиповне розосередження уваги.І в тому, і в іншому випадку зупиняються процеси сприйняття і мислення, відбувається свого роду чуттєва ізоляція людини від зовнішнього світу.Зокрема, йоги стверджують, що в стадії глибокої медитації у них все тіло занурене в глибокий сон, а розум та свідомість знаходяться в стані особливого типу неспання, особливої зосередженості.Розглянуто види медитативних практик різних країн: Шаманізм, практики Прадавньої Греції, Даосизм, Буддизм, Дзен, Індуїзм та Християнство.Зазначено, що духовні практики були присутні вже в прадавніх грецьких школах, хоча їх прозріння ще не були сформульовані мовою, що підходить для суспільного поширення.Вони пройшли свій шлях розвитку від однієї релігійно-духовної системи до іншої.Духовна мудрість універсальна і є спільною для всіх духовних шкіл та релігійних систем; однак, у міру передачі від людини до людини, прозріння будь-якого вчителя поступово обростає доктринами й догмами, породжуючи щось досить відмінне від первісного вчення.Обґрунтовано, що найрозповсюдженою в сучасному світі є духовна практика «mindfulness».Визначено, що mindfulnessце стан свідомості особистості, який виникає, в той час коли вона спеціально спрямовує свою увагу на те, що відбувається навколо неї саме зараз.Зроблено висновок, що практика медитації та усвідомленому рівні суттєво підвищує емоційну стійкість особистості, тобто її здатність протистояти різноманітним важким життєвим ситуаціям.Починаючи займатися медитативними практиками у людини значно