ЕВОЛЮЦІЯ КЕТАМІНУ: ВІД ДИСОЦІАТИВНОГО АНЕСТЕТИКА ДО ШВИДКОДІЮЧОГО АНТИДЕПРЕСАНТА ТА НОВИХ ТЕРАПЕВТИЧНИХ ГОРИЗОНТІВ
Здобутки клінічної і експериментальної медицини April 22, 2026 DOI: 10.11603/1811-2471.2026.v.i1.16129 (opens in new tab)
Study at a glance
AI-extracted from the abstract| Characteristics | Review Peer reviewed |
|---|---|
| Keywords | Work physics Process computing Tsg101 Electroconvulsive therapy studies |
| Key findings | Ketamine has evolved from an anesthetic to a rapid-acting antidepressant for treatment-resistant depression and acute suicidality, with effects mediated by synaptic plasticity induction. |
Abstract
РЕЗЮМЕ. Кетамін, відомий понад 60 років як дисоціативний анестетик, демонструє унікальний мультимодальний фармакологічний профіль, що виходить за межі класичного NMDA-антагонізму. Ця комплексна дія стала основою для його клінічної еволюції та «перевідкриття» у нових терапевтичних нішах, зокрема у психіатрії. Мета – систематизувати та проаналізувати наукові дані щодо клінічної еволюції кетаміну: від його початкового застосування в анестезіології та медицині болю до сучасної революційної ролі як швидкодіючого антидепресанта для лікування резистентної депресії (TRD) та гострої суїцидальності. Матеріал і методи. Проведено аналітичний огляд наукової літератури, включаючи фундаментальні доклінічні дослідження, поворотні клінічні випробування (зокрема, Berman et al., 2000; Zarate et al., 2006), систематичні огляди та мета-аналізи, що висвітлюють фармакологічні механізми та клінічне застосування кетаміну в різні ери його використання. Результати. Аналіз виявив три ключові ери еволюції. Перша ера (1970–2000 рр.) характеризується використанням кетаміну як анестетика (зокрема, у військовій медицині та педіатрії) завдяки його гемодинамічній стабільності. Друга ера (1990 – наш час) пов’язана з використанням субанестетичних доз для лікування гострого та хронічного болю. Третя, «психіатрична» ера (з 2000 р.), розпочалася з доведення його швидкого (протягом годин) та потужного антидепресивного ефекту при TRD та гострій суїцидальності. Механізм цього ефекту пов’язаний з індукцією синаптичної пластичності (каскад BDNF-TrkB-mTOR). Результати також охоплюють схвалення S-енантіомера (ескетаміну, Spravato), нові терапевтичні мішені (ПТСР, ОКР) та сучасні виклики (безпека, ризик зловживання, фармакоекономіка). Висновки. Кетамін пройшов унікальний шлях еволюції від «анестетика поля бою» до першого за десятиліття нового класу антидепресантів. Його здатність швидко індукувати нейропластичність змінила парадигму лікування афективних розладів. Подальші дослідження та вирішення проблем безпеки визначатимуть його майбутнє місце у медицині.